«Транснаціональні корпорації володітимуть практично всіма ресурсами світової економіки: продовольчими, паливно-енергетичними, комунікаційними, інформаційними, виробничо-технологічними (включаючи високі технології). На корпорації працюватиме більша частина населення планети», — стверджує російський футуролог Олександр Владимиров. Реалізація цього фантастичного сценарію можлива вже в найближчому майбутньому.
Наприклад, на п'ять провідних ІТ-корпорацій зараз припадає 18% обороту світового ринку високих технологій. Кожна з них оперує сумами, що у кілька разів перевищують бюджети багатьох країн. І це не межа. ІТ-корпорації з року в рік обзаводяться дрібними компаніями з перспективними програмами і технологіями, таким чином перманентно нарощуючи обороти.
Можливо, нинішня експансія великої п'ятірки не була б такою агресивною, якби 10 років тому ІТ-корпорації не змінили бізнес-пріоритети — «чисте» виробництво на надання послуг і консультування великого бізнесу. Ті, хто не встиг перекваліфікуватися, пішли з ринку або з лідерів перетворилися на аутсайдерів. IBM свого часу конкурувала з Amdal і DEC (не плутати з голландським виробником систем гнучких повітроводів). IBM, що продала виробництво персональних комп'ютерів та ноутбуків, і сьогодні входить до п'ятірки найбільших хай-тек-компаній. А інформацію про конкурентів, які не побажали розлучитися зі складальним конвеєром, сьогодні можна знайти тільки у віртуальних музеях.
Сервіс & консалтинг
Починаючи з середини 90-х транснаціональні ІТ-корпорації послідовно зменшують обсяги виробництва «заліза», концентруючись на консалтингу та сервісних послугах, що надаються переважно великому бізнесу,
Компанія Cisco, яка традиційно розробляла апаратне забезпечення для мереж, у 1999 році
за $1,1 млрд купила 19,9% акцій KPMG Consulting. Через сім років частка послуг у доходах компанії зросла з нуля до 16%. Як пояснили в українському офісі компанії, на етапі впровадження складних технологічних рішень не обійтися без консалтингу, та й надалі необхідне не лише сервісне обслуговування, а й біз-нес-консультування.
Компанії IBM — творцю першого комерційного ПК — консалтингові та ІТ-послуги сьогодні приносять більш ніж половину доходу. В IBM протягом десяти років цілеспрямовано змінювали структуру бізнесу, скуповуючи консалтингові та «програмні» компанії (див. стор. 48-49).
Частка невиробничих напрямів (сервіс, консалтинг, розробка ПЗ) у доходах Hewlett-Packard, одного з найбільших розробників принтерів, щороку зростає на 1-2% і вже перевищила 20%.
Навіть Microsoft підкоригував стратегію — зараз софтверний гігант робить ставку на системи управління підприємством. Корпорація у 2001-2002 роках поглинула кілька великих розробників СУП, створивши на їхній базі кілька підрозділів, які сьогодні приносять Microsoft більший дохід, ніж продаж ОС Windows (див. стор. 50-51).
Найстрімкіше розвиваються сервісні компанії. Наприклад, Google за вісім років збільшив доходи з нуля до $9 млрд на рік, вийшовши на третє місце за капіталізацією серед ІТ-ком-паній. Понад 90% доходів пошуковику приносить інтернет-реклама. Капіталізація другого за величиною продавця інтернет-послуг — Yahoo — перевищила $40 млрд, оборот — $5 млрд.
Хто більше
До зміни стратегії нинішніх лідерів ІТ-ринку підштовхнув виробничий сектор. На початку 90-х з боку американських та європейських виробників істотно збільшився попит на інформаційні технології, що застосовувалися у бізнес-управлінні. Зіштовхнувшись із демпінгом азійських виробників на власних ринках, компанії США та Європи почали поступово скорочувати витрати. Зазвичай проблему вирішували трьома способами: масовими звільненнями, перенесенням заводів і фабрик до країн з дешевою робочою силою, таких як Китай або Індія, та оптимізацією бізнес-процесів, зокрема за допомогою ІТ-технологій.
Оптимізація особливо вдалася американським компаніям. За даними дослідного центру Cato Institute, з 1995 року питома продуктивність праці (тобто кількість послуг і товарів, вироблених за одну робочу годину) у США зростала на 2-3% на рік, тоді як у 1970-ті цей показник тримався на рівні приблизно 1,4% на рік.
Гонитва за збільшенням продуктивності праці привела до розвитку ІТ-корпорацій, оскільки з кінця 80-х оптимізація бізнес-процесів тісно зав'язана на інформаційні технології. За оцінками Morgan Stanley Dean Witter, застосування ІТ-технологій у бізнесі дозволяє компаніям знизити накладні витрати на 15-50%.
Не дивно, що приватні інвестори вирішили взяти участь в очікуваних прибутках ІТ-корпорацій. Наприкінці 90-х інвестори більше довіряли акціям ІТ-корпорацій, ніж виробників традиційних матеріальних благ, яких вони обслуговують. Справді, подальший розвиток, наприклад, автомобільної промисловості має свої межі: у розвинених країнах усі, хто хотів, автомобілі вже придбали. Нові авто затребувані ринком тільки в міру вибування старих. Аналогічна ситуація склалася і в інших секторах ринку. За таких умов підстав для різкого збільшення прибутку немає. Відтак стрімке зростання вартості акцій можливе тільки в «новій економіці».
Компанії, зайняті ІТ-бізне-сом, на той момент мали великий потенціал для розвитку, і їхня перспективність давала інвесторам надію на отримання вищого прибутку. Природно, що багато вільних коштів спрямовували на придбання акцій компаній hi-tech. Зростання
курсової вартості було визначене сподіваннями інвесторів. Наслідком таких очікувань стало стрімке підвищення цін на акції ІТ-компаній.
У «традиційній економіці» відношення ринкової ціни компанії до обороту Price to Sale (P/S) становить від 0,5 до 2,0, капіталізація ІТ-компаній перевищує їхній річний оборот у 3-7 разів, а то й більше. Наприклад, у Google P/S дорівнює 16: за обороту близько $9 млрд, загальна вартість акцій пошуко-вика сягає $150 млрд. Річний оборот Daimler-Chrysler AG сягає $200 млрд, капіталізація — лише $61 млрд. Відношення ринкової вартості компанії до обороту — 0,3. Оборот Whirlpool — $17 млрд, капіталізація — $6,7 млрд (P/S = 0,4).
Віру інвесторів в ІТ-технології не зміг підірвати навіть крах «доткомів» (від англійського «.com» — загальна назва всіх компаній, що робили гроші на інтернет-технологіях). Обвал акцій продавців повітря навесні 2000 року знизив у три-чотири рази капіталізацію лідерів ринку високих технологій. До фондової кризи показник P/S компанії Microsoft перевищував 37, а капіталізація — $600 млрд. Зараз річна виручка софтверного гіганта втричі більша ($44,3 млрд), а капіталізація вдвічі менша ($291 млрд).
Акції українських ІТ-компаній гіпотетично теж коштують дорого, впевнені українські інвестаналітики, але, на превеликий жаль приватних інвесторів, наш хай-тек поки що не представлений у ПФТС. «ІТ-компанії зростають швидше за традиційні, що дозволяє їм працювати зі значно вищою нормою прибутку», — пояснює інвестиційну привабливість ІТ-компаній аналітик Millennium Capital Євген Гребенюк.
Пастирі технологій
У швидкому і стабільному розвитку ІТ-ринку не сумнівається жодна із солідних аналітичних контор — витрати компаній на оптимізацію внутрішніх бізнес-процесів за допомогою ІТ-технологій тільки зростатимуть. За даними IDC, світові витрати на IT у 2006 році становили $1,16 трлн.
До 2010-го доходи ІТ-компаній, що обслуговують корпоративних замовників, збільшаться до $1,48 трлн. При цьому $210,6 млрд, або майже п'ята частина світового обороту ІТ-індустрії, припадає на п'ять (!) з десятків тисяч компаній, що працюють у сфері високих технологій. Якщо на ІТ-ринку не станеться «прориву», зрівнянного з винаходом комп'ютера, ринкові частки найбільших компаній постійно зростатимуть. Однак експерти сумніваються, що найближчим часом у кожній ІТ-ніші залишиться два-три гравці. «Консолідація (об'єднання) триває. Але говорити, що вона колись закінчиться, не можна», — каже ген-директор IBM у Східній Європі, Азії та Росії Кирило Корнільєв. Він упевнений, що нові ІТ-компанії з'являтимуться постійно, попри збільшення порога виходу на ринок: «В успішних компаній завжди буде можливість не ростити обороти й увійти до десятки лідерів. Приклад Googl дуже показовий».
Утім, Google — швидше виняток із загального правила. Для новачків — робота в нішах з стандартами, які розробляються великими корпораціями, сподіваючись або побоюючись, що ї помітить і поглине хтось із монстрів. І ніхто не в силах щось змінити у цій схемі. По-перше, розробка стандартів потребує багатомільярдних інвестицій, а таї гроші є тільки в корпорацій. Подруге, і Microsoft, і Cisco, Google, не кажучи про IBM та Intel, постійно купують перспективних новачків.
Примітно, що на зорі розвитку інтернету продати свої розробки намагалися і творці Googlе якби Yahoo пішла на цю обору ку, трійка лідерів ІТ-компанії сьогодні виглядала б інакше.
Контракти
Материал добавлен : 15.02.07. Автор: Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ
